Лиштва - пряма лічильна гладь Лиштва - спосіб вишивання, коли шитво має з обох боків однаковий вигляд. Орнамент - геометричні фігури або квіти та листя. Вишивається, як правило. на подолах сорочок, обшивках рукавів, спідниць тощо.

Вишивка прямою лічильною гладдю заснована на підрахунку ниток тканини по прямих лініях. При цій вишивці стібки розташовуються паралельно ниткам тканини - основи або утка. Кожен стібок у цій техніці виконується через одну нитку тканини від попереднього. Робочу нитку при виконанні кожного стібка в узорі, повертають назад, вколюючи голку з робочою ниткою на одну нитку тканини нижче.

 Виконання вишитих узорів рахунковим швом вважається однією з давніх технік. До таких технік відноситься пряма лічильна гладь (лиштва). Є багато видів гладі, але всі їх можна розділити на дві великі групи: двостороння гладь, у якій малюнок на узорі зберігає однаковий вигляд на лицьовій і виворітній стороні. Така техніка використовується для вишивки узорів з підрахунку ниток тканини або для виконання попередньо нанесеного малюнка вільними гладдєвими стібками.

Про лиштву в творах Лиштва 

Вишивка у вигляді прямої гладі.— Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити, вербову лиштву, занизування (Мирний, І, 1954, 75); Пряма гладь, або лиштва,— це дуже тонке й точне вишивання (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 53); Кольорова вишивана нашивка, кайма. Зоя йде пішки з дівчатами: у всіх білі вишивані сорочки, сині, червоні, зелені спідниці з лиштвами (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 274); На ногах [Наді] нові черевички і шкарпетки з лиштвою. Обшивка одягу (звичайно його нижньої частини). Вже навіть лиштва посіклася до решти, тереблячи, піднімає [Христина] вгору подолок спіднички (Стельмах, І, 1962, 155); Мама сіла 

 дошивати Каті нове плаття, ...залишилося тільки підшити лиштву (Забіла, Катру¬ся.., 1955, 55). 2. Планка на прорізі вікна або дверей; наличник. Іван перескакує з розгону двометрову грядку квітника і впирається обома руками в лиштву вікна (Кол., Терен.. 1959, 138); чого. Довга планка, видовжений предмет і т. ін. Дубовик розкрив лантух, витяг лиштву сала (Епік, Тв., 1958, 560).

Пряму лічильну гладь в Україну часто називають «лиштвою». Узори прямої лічильної гладі виконують різними кольорами ниток. Полтавщина, Чернігівщина - переважно білими, сірими нитками. Під колір тканини чи на декілька тонів кольору тканини світліше або темніше. У цих регіонах переважає вишивка узорів більш світлими відтінками ниток. На Західній України лиштву виконують червоними, чорними нитками або іншими яскравими відтінками. Техніка вишивання лічільною гладдю характеризується накладанням паралельних між собою стібків, віддалених один від одного на одну нитку. Існує два вида лічільної гладі: пряма і коса гладь. Пряма гладь, або лиштва, характеризується накладанням стібків паралельно ниткам основи або піткання. Ця гладь застосовується переважно на Полтавщині й Черкащині при вишиванні всіх речей побуту та одягу. На Поділлі вона зустрічається рідше. Іноді її застосовують на Буковині, Закарпатті та в Галичині, але вишивають її в цих місцевостях виключно білим кольором, то ді як на Полтавщині білим та сірим кольорами, Пряма гладь вишивається справа наліво. Спочатку на голку беруть 4 вертикальні нитки і закріплюють на них вишивальну нитку за допомогою петлі. Потім вколюють голку в місце першого уколу і виколюють на одну горизонтальну нитку нижче та на одну вертикальну нитку лівіше від першого стібка. Другий стібок кладуть паралельно першому на чотирьох нитках, але він повинен лежати на одну горизонтальну нитку нижче і на одну вертикальну нитку лівіше. Таких стібків роблять п'ять. В окремих районах Західних областей також використовується вишивка візерунків прямої лічильної гладі візерунків білим по білому. В даний час це популярний вид вишивки візерунків чоловічих і жіночих сорочок-вишиванок, скатертин, весільних рушників, доріжок, серветок та інших предметів побуту та одягу. Часто у візерунках пряму лічильну гладь використовують як основний вид вишивки, а іноді в поєднанні з техніками - рахункового шва косий хрестик, зерновий вивід, набір, мережки та інші. Усе залежить від фантазії та вміння майстра. Лічильні шви виконують на попередньо прорідженій (нитки висмикують чи підрізають) або суцільній тканині (полотні). Перші називаються «ажурними», другі — «глухими швами». До групи «ажурних» лічильних швів належать мережки, «вирізування», «сітки», а до «глухих» — лічильна «пряма» і «коса гладь», хрестики, різноманітні декоративні лічильні шви, «занизування», «набирання» та ін.
Взятотут.

Взятотут.